Яворівська міська рада
Львівська область, Яворівський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ВАРТО ВІДВІДАТИ В ЯВОРОВІ


Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Це́рква Різдва́ Пресвятої Богоро́диці — пам’ятка української народної дерев’яної архітектури XVII століття, розташована в історичному Малому передмісті Яворова. Пам’ятка вирізняється монументальністю, вишуканістю форм і пропорцій, оточена по периметру широким піддашшям. Належить спільноті УГКЦ.

Історично церкві є чим похвалитися. Фундаційну грамоту на будівництво церкви у 1670 році видав польський король Михайло Корибут-Вишневецький, а пізніше її права підтверджували Ян Собеський ІІІ та Август ІІ. У 1939 р. церква розширена за проектом архітекта Євгена Нагірного добудовою до нави бокових рамен. Від 1960 до 1989-го храм використовували як зерносховище.

Церква Різдва Богородиці є невеликою за розмірами (навіть після розширення в 1939 році її розміри склали 14,8 х 14,3 м). Поруч із церквою розташована дерев’яна двоярусна дзвіниця (збудована у 1670-му році) з великою арочною галереєю на другому ярусі, що нагадує оборонні башти XVII—XVIII ст. Її розміри — 4,3 х 4,3 м. У церкві також зберігся чотириярусний різьблений іконостас 1671 року, щоправда, повністю перемальований.

Фото без опису


Костел святих апостолів Петра і Павла

Яворівський римо-католицький костел св. апостолів Петра і Павла було побудовано в 1640-их роках. Профінансував це спорудження Пилип Риковський. Храм виглядає скромно та лаконічно.

1682 року костел було освячено Яцеком Сієнцицьким — холмським латинським єпископом. 1807 року при реконструкції храму було побудовано невисоку вежу, що прикрашала фронтон костелу.

За радянських часів костел викристовувався як заводський склад і потроху занепадав. Святиню повернули віруючим в 1990 р. У 1994 році було споруджено нову дзвіницю, того ж року закуплено три нових дзвони. У 2012 році на подвір’ї храму встановили пам’ятник блаженному Івану Павлу II.

Фото без опису


Церква святого Юрія

Мурована п’ятикупольна греко – католицька святиня споруджена на місці дерев’яної за проектом відомого в той час архітектора Василя Нагірного. Проект нової п’ятикупольної церкви був готовий того ж 1899 р. і базувався на образі собору св. Софії в Стамбулі. Будувалась церква у 1899-1902 роках віденськими та місцевими майстрами. Цінністю храму є чудотворна ікона Лісківської Богородиці, перенесена у 1795 році із монастиря Пресвятої Трійці, що діяв у Ліску Чернилявськім. На церковному подвір’ї розташована дерев’яна дзвіниця (1764), що є пам’яткою архітектури.

Фото без опису


Церква Успення Пресвятої Богородиці

Це́рква Успення Пресвятої Богоро́диці — новозбудована церква в 2013 році, в місті Яворові, на місці старої церкви, котру знищено вогнем у 2009 році.

Фото без опису


Історико-етнографічний музей «Яворівщина»

Істо́рико-етнографі́чний музе́й «Яворі́вщина» — зібрання матеріалів і предметів з історії, культури та видатних особистостей Яворівщини, традиційний міський культурний осередок.

Музейний заклад розташований в історичному ошатному будиночку за адресою:вул. Львівська, 31. Заклад працює щоденно в будні, від 10-ї до 18-ї години з перервою на обід між 13-ю та 14-ю годинами; вихідні — субота, понеділок.

Фонди історико-етнографічного музею «Яворівщина» налічують понад 600 експонатів. Музейна експозиція розміщена в 4 кімнатах і умовно поділена на розділи:«Прядіння і ткацтво», «Речі господарсько-побутового призначення», «Старовинний яворівський одяг», «Народні промисли Яворівщини», «Археологічні пам’ятки та нумізматика».

Художню цінність має експозиція робіт Володимира Патика «Дерев’яні церкви Яворівщини». У музеї постійно виставляються найкращі роботи учнів художнього відділу Яворівської школи мистецтв ім. Михайла Вербицького.

Фото без опису


Садиба-музей Осипа Маковея

Садиба-музей Осипа Маковея — літературно-біографічний музей у місті Яворові, що присвячний життю і творчості українського поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, редактора багатьох періодичних видань, педагога та громадсько-політичного діяча Осипа Степановича Маковея (1867—1925), уродженця Яворова, який функціонує в хаті, де народився, жив і працював літератор.

Адреса музейного закладу: вул. Кобринської, буд. 9, м. Яворів (Львівська область), Україна. Музей працює щодня від 9-ї до 19-ї години.

Експозиція садиби-музею Осипа Маковея в Яворові розміщена у 3 залах — 2 кімнатах і сінях: у одній кімнаті зібрані речі родини Маковеїв, зокрема меблі (крісла, бамбетель, стіл), посуд, вишиванки, іграшки; в іншій — фотографії Осипа з родиною та друзями, його листи, книги, портрети; у сінях представлені побутові речі.

Фото без описуФото без опису


Фото без опису

Музей військової історії Яворівщини

Музей військової історії Яворівщини створений у 2015 році представниками Яворівської спілки ветеранів війни в Афганістані. В експозиції розміщені особисті речі загиблих, їхні листи рідним, фотографії, надіслані з Афганістану, листи від командування військових частин. Значне місце займають особисті речі: зброя, військове спорядження, карти. В окрему експозицію виділені матеріали, які знайомлять відвідувачів з учасниками бойових дій, які проживають на Яворівщині. Окрім цього в музеї експонуються речі пов’язані із подіями на Майдані та сучасною українсько – російською війною.

Музей працює з вівторка по суботу, з 9.00 до 17.00. Адреса: м. Яворів, вул. Львівська, 22

Фото без опису


Гімназія «Рідна Школа»

У другій половині XIX століття відомий мовознавець Йосиф Лозинський домагався від влади заснувати у Яворові українську гімназію. У 1908 році активісти міста під проводом Івана Загаєвича втілили його ідею – відкрили українську приватну гімназію в читальні «Просвіта», у якій 45 учнів навчались рідною мовою.

У 1916 році гімназія переїхала у новозбудовану двоповерхову будівлю, кошти на побудову надходили від громади міста, позики в Краєвому банку, пожертв від митрополита Андрея Шептицького та Перемиського єпископа Костянтина Чеховича. У 1921 році гімназія стала державною, а у 1928 році присвоїли ім’я Осипа Маковея. У 1957 році перед будівлею споруджено пам’ятник Осипу Маковею, який у 1992 році перенесено до музею – садиби письменника, а на оновленому постаменті встановлено нове бронзове погруддя. У 1991 – 92 роках гімназію відвідали Іван Драч, Дмитро Павличко, Роман Лубківський, Олесь Гончар. Вони виступали перед учнями і вчителями, посадили кожен калину у сквері біля пам’ятника Осипу Маковею. У гімназії функціонує краєзнавчий музей.

Фото без опису


Площа Ринок

Забудова оборонного типу XVIII століття. На площі розміщені пам’ятники – Михайлові Вербицькому, автору мелодії Державного Гімну, відкритий у 1997 році, донедавна єдиний в Україні, Андрею Шептицькому – видатному релігійному та громадському діячеві, відкритий у 1996 році, Тарасові Шевченку – національному генієві, відкритий також у 1996 році.

Фото без опису


Народний дім м.Яворова

Яворівський Народний дім — народний дім, головна культурна установа міста Яворова, має славні історичні і культурні традиції. Міститься в історичній будівлі, що є пам’яткою місцевого значення і розташований у яворівському середмісті — на площі Ринок.

Задум побудови Народного Дому в Яворова виник ще у 1905 році, коли на просвітно-економічному вічі, яке проводила яворівська Філія Товариства «Просвіта», було вирішено збирати кошти на купівлю площі під його будівництво. Однак до 1907 року включно немає згадок про Загальні Збори Філії. Лише за 1908 рік є повідомлення про народне свято в Яворові, яке відбувалось 22 травня, на якому після богослужіння в парохіальній церкві буде благословитися «угольний камінь» під «Народний Дім», який оформиться як «Руське кредитове товариство». Влітку 1908 року споруда Яворівського Народного дому була вже під дахом — коштувало це 30 тисяч корон.

За свою історію в Яворівському Народному домі було поставлено й показано чимало вистав, концертів, відбувалися виступи місцевих і приїжджих артистів, танцюристів, співаків-вокалістів, керівників колективів, які відомі не лише на Яворівщині, Львівщині, Україні, а й за її межами.

Фото без опису


Яворівська ратуша

Яворівська ратуша – розташована на північ від центральної площі, на вулиці Львівській, 16. Ратуша зведена на розі двох вулиць, приміщення двоповерхове, у плані Г-подібне. Ратушна вежа наріжна (що трапляється нечасто), у плані восьмикутна. На вежі — годинник-куранти з чотирма циферблатами.

У міста була необхідність у побудові пожежної вежі. До певного часу вона була дерев’яною і кілька разів її нищила пожежа (остання пожежа охопила місто 1790 року).

1882 року виділено кошти на будівництво ратуші (сьогодні по вулиці Львівській, 16). Висоти ратушної вежі, що становить 18 метрів, було достатньо, щоб і надалі її використовувати як пожежну вежу, а в прилеглих приміщеннях розпочав свою діяльність навчальний заклад з польською мовою викладання.

Після 1939 року, окрім періоду Другої світової війни, тут функціонувала українська чоловіча школа. З 1954 року до сьогодні — Яворівська середня загальноосвітня школа № 2.

Фото без опису


Підземелля Яворова

Підземелля Яворова сягають часів королівського минулого. У період правління Яна Собеського підземний хід пролягав від королівської резиденції до Малого Передмістя. Підземелля існує й досі, а вхід до нього розташований на сучасному подвір’ї церкви Різдва Пресвятої Богородиці, висота — до 2 м, муроване з каменю та цегли, з численними нішами з обох боків.

Існує легенда, що у підземеллі заховані королівські скарби. Ян Собєський був настільки заможним, що позичив державній скарбниці 3 млн. золотих, за що отримав у заставу історичні коштовності Речі Посполитої. Ті коштовності він зберігав у Яворівському замку. Після смерті короля його слуги заховали скарби у підземеллях Яворова. Тож можливо у майбутньому шукачі скарбів віднайдуть цінності у підземеллі.

Фото без опису

 


Найдовший «Яворівський розпис»

У 2016 році в Яворові встановили рекорд України. У містечку розфарбували яворівськими візерунками найдовшу в Україні стіну. Цей унікальний візерунок розпростерся на металевій огорожі недіючого заводу «Кінескоп», що на вулиці Лесі Українки, завдовжки – 154,4 м, висотою – 2 м, загальною площею – понад 300 м кв. Дане досягнення зареєстрували представники Національного реєстру Рекордів України.

Фото без опису


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, Email, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних