Коломієць Василь Володимирович

Василь Коломієць родом з Вінничини, де пройшли найкращі роки дитинства та студентської юності. Навчався на водія, але після навчання вступив до лав тодішньої радянської армії.
Армія виплекала в чоловікові стійкість, мужність, силу духу. Василь Володимирович сам по собі був товариською, доброзичливою, справедливою та цілеспрямованою людиною. Любив музику і часто грав для близьких на баяні. Не рідко можна було зустріти чоловіка на полюванні, яке він теж полюбляв.
У далекому 1986 році створив із дружиною Наталією сім’ю та переїхав до Яворова. Тут народилися четверо дітей: син Василь, доньки Марія, Тетяна та Євгенія. З’явилися нові знайомства, нові захоплення, нові обов’язки. Від тоді й до 2022 року Василь Володимирович працював за спеціальністю – був водієм далекобійником, побачив різні куточки нашої країни та закордоння. Усюди знаходив друзів, товаришів.
Але після 24 лютого 2022 року залишив мирне життя позаду. Дідусь шістьох внуків хотів захистити свою велику родину, прогнати загарбників з рідної землі, тому вступив до лав територіальної оборони. За час служби був нагороджений почесною відзнакою Яворівського міського голови.
Василь Володимирович виконував небезпечну, але дуже важливу місію – вивозив з поля бою поранених, доставляв їх до госпіталів та лікарень. В одній із таких поїздок, рятуючи життя побратимам, отримав важкі поранення. У Київському госпіталі 23 травня 2023 року перестало битися його хоробре серце.