Під час захисту України загинув Іван Балух: вічна пам’ять Герою
Яворівська громада знову в скорботі, ще один наш Захисник повертається додому на щиті. Після тривалого періоду невідомості та очікування, за результатами ДНК-експертизи офіційно підтверджено загибель Балуха Івана Степановича, який до цього часу вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання.
Іван Степанович Балух народився 6 липня 1977 року в селі Любині Яворівського району Львівської області. У 1983 році разом із родиною переїхав до міста Новояворівськ, де пройшло його дитинство та юність. Відвідував дитячий садок, навчався у Новояворівській школі №1 І–ІІІ ступенів, а з відкриттям нової школи №3 продовжив навчання разом зі своїм класом і здобув повну загальну середню освіту.
Після школи опанував фах лісничого в Івано-Франківському лісогосподарському ліцеї. Пройшов строкову військову службу та дослужився до звання сержанта.
Життя Івана Балуха не було простим, але завжди наповненим працею та гідністю. Він працював у Португалії, згодом повернувся додому, де зустрів свою майбутню дружину Любу. У 2006 році вони створили сім’ю та оселилися в рідному селі Любині. Разом будували дім, працювали, долали труднощі та раділи кожному дню. У 2008 році народився син Мар’ян — найбільша гордість і радість Івана.
Іван Балух був людиною щирого серця. Добрий, справедливий, спокійний і працьовитий — він завжди знаходив слова підтримки для інших і ніколи не залишав людину наодинці з бідою. Його поважали за чесність і надійність, за те, що він завжди тримав слово.
Найбільше в житті він цінував сім’ю. Любив дружину і сина, пишався рідними, поважав старших, радів простим речам і завжди залишався світлою людиною для тих, хто його знав.
Особливою частиною його життя була риболовля — тихий спокій серед природи. Він міг просто поїхати на велосипеді до озера з вудкою і рюкзаком, і навіть без улову повертався з усмішкою, кажучи: «Я все одно відпочив від душі».
З 2009 року Іван Балух працював у Новояворівській міській раді в охороні, сумлінно та відповідально виконуючи свої обов’язки до 2024 року.
У 2024 році він став на захист України. Служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, 2-го батальйону, 5-ї роти, виконуючи бойові завдання на Донецькому напрямку, поблизу Костянтинівки.
Під час бойових дій Іван вважався безвісти зниклим. Тепер, після проведення ДНК-експертизи, його загибель офіційно підтверджено.
У Івана Балуха залишилися найдорожчі люди: батько Степан, мати Ірина, дружина Люба, син Мар’ян, брат Степан, сестра Христина та племінники.
Щирі співчуття рідним і близьким. У цей важкий час розділяємо ваш біль та схиляємо голови у глибокій скорботі.
Зустріч та чин похорону відбудеться в суботу, 27 червня, орієнтовно о 12:30 в селі Любині.
Вічна пам’ять і слава Івану Степановичу Балуху.
